| в≥дпочинок, визначн≥ м≥сц¤, краЇзнавство, дозв≥лл¤ |  |
| карта району | на головну |
 |
в≥дпочинь культурно
тут з часом обговоримо питанн¤ про зелений туризм, охорону довк≥лл¤, дещо про гриби та риболовлю ¬≤ƒѕќ„»Ќќ ¬ Ѕариш≥вському район≥, ¤к ≥ по ц≥л≥й ”крањн≥ люди в≥дпочивають по р≥зному: хтось упиваЇтьс¤ алкоголем, хтось катаЇтьс¤ на велосипед≥, хтось йде на дискотеку, ≥нш≥ њдуть в столицю, одиниц≥ на вих≥дн≥ йдуть до церкви. ™ в район≥ зат¤т≥ мисливц≥ рибалки ≥ грибники. ¬с≥ вони мають своњ запов≥тн≥ м≥сц¤ ≥ способи проведенн¤ улюбленоњ справи. ѕорибалити можна на р≥зних водоймах району. Ќайб≥льшою водоймою в Ѕариш≥вському крањ Ї “руб≥ж Ц р≥чка-канал з численними шлюзами, рукавами ≥ к≥лькома притоками. ÷¤ водойма згадуЇтьс¤ в давн≥х л≥тописах ≥ г≥дрон≥м цей по¤снюють по-р≥зному, мовл¤в тут колись прол¤гав ¤кись кордон себто руб≥ж Ц Ђ“ут руб≥жї ≥ вийшов “руб≥ж, дехто каже, що “руб≥ж чи “рубайло означаЇ русло ≥ все таке ≥нше. ј про Ќедру, другу по величин≥ р≥чечку нашого району, ¤ в глибокому дитинств≥ в≥д березанських пацан≥в почув таке: Ђ олись Ќедра була повноводна, така повноводна що нав≥ть ѕетро ≤ плавав по н≥й на своЇму фрегат≥. ≤ була в нього п≥дзорна труба, дивл¤чись через ¤ку, ≥мператор милувавс¤ м≥сцевими краЇвидами. ≤ тут бац випала л≥нза ≥з труби пр¤м≥с≥нько в нашу Ќедру. “ут ѕетро одного матроса за шк≥рки в воду: ЂЌЇмЇдл¤ дастатьї. ћатрос п≥рнав, п≥рнав ≥ не знайшов, та й каже царю: ЂстЇкл¤шка, вашЇ висчЇство ушла в нЇдраї. « тих п≥р ≥ назвали р≥чку Ќедра.ї Ќасправд≥ Ќедра називалась так ще до ѕетра ≤, (див. карту Ѕоплана 1650р.). ѕацан¤ча розпов≥дь про Ќедру, нагадуЇ мен≥ про походженн¤ ще одного украњнського топон≥ма: Ђ олись атерина ≤≤ мандрувала п≥вднем ”крањни ≥ проњжджаючи одне село захот≥ла сильно спати. ¬есь кортеж ≥мператорський зупинивс¤, в сел≥ перестр≥л¤ли вс≥х собак, перер≥зали п≥вн≥в, щоб н≥хто не потривожив царицю, але незважаючи на ц≥лковиту тишу, ≥мператриц≥ приснивс¤ поганий сон. « тих п≥р м≥сцев≥сть ту, а пот≥м ≥ м≥сто назвали ’ерсонї. ўе про “руб≥ж, колись в≥н т≥к пов≥льную теч≥Їю, до ѕере¤слава, де поЇднувавс¤ з сивим ƒн≥пром. ¬ т≥ часи повен≥ були не р≥дк≥сть, за те в “руб≥ж з ƒн≥пра заходило багато р≥зновид≥в риби. «араз “руб≥ж на 9 м нижче ƒн≥пра ≥ туди його закачують потужн≥ насоси. ј зловити в “рубеж≥ можна таку рибу, ¤к карась, красноп≥рка, лин, окунь, щука, головень (колись водились сом, л¤щ, густера зараз њх нема). (дал≥ буде) ¬»«Ќј„Ќ≤ ћ≤—÷я ¬изначних м≥сць, за вин¤тком к≥лькох дореволюц≥йних церков в Ѕариш≥вському крањ нема. |
